Проблеми  майбутнього першокласника та як їх уникнути

1.     Стрес

Шестирічкам буває складно всидіти за партою три - чотири уроки на день. Рухова активність скорочується в середньому вдвічі. Наслідок - перенапружується організм дитини та її нервова система. Відтак зростає стомлюваність, погіршується апетит, виникають проблеми зі сном тощо.

Для того щоб підготувати дитину до навчального навантаження:

-         спонукайте дотримуватися режиму дня;

-         забезпечуйте повноцінний нічний сон не менше 9-10 годин, а за бажаням дитини ще й денний;

-         стежте за тим, щоб дитина збалансовано харчувалася;

-         гуляйте на свіжому повітрі, організовуйте фізичну активність;

-         створіть психологічно безпечну атмосферу вдома.

2.     Труднощі в навчанні

Дитині буде складно адаптуватися до школи, якщо її психічні функції недостатньо розвинені. Зокрема, у шестирічок виникають труднощі в навчанні, якщо в них не сформовані навчальні вміння та відсутня мотивація.

Формуйте в дитини вольові якості та навчайте її долати труднощі. Щоб поліпшити навчальні навички:

-         розвивайте образне мислення, дрібну моторику, просторове бачення -

пропонуйте дитині малювати, конструювати, ліпити тощо;

-         залучайте дитину до інтелектуальних ігор із правилами - нарди, шахи,

шашки, монополія, ферма, еліас.

3.     Завищені вимоги

Інколи батьки висувають дитині завищені вимоги. Це трапляється, якщо вони звикли сприймати дитину як лідера в дитячому колективі. Також завищені вимоги можуть бути в батьків, які самі у школі були лідерами й очікують цього від своєї дитини. Як результат - вона може стати невпевненою в собі, виявляти високий рівеньтривожності.

Дозвольте дитині бути собою, не порівнюйте її з іншими. Щоб поліпшити адаптацію дитини до шкільного життя:

-         концентруйте увагу навіть на незначних успіхах, не наголошуйте на невдачах:

-         дозвольте дитині самостійно розв'язувати відповідні віку проблеми;

-         вірте в дитину, виявляйте емпатію та безумовну любов;

-         приймайте індивідуальність дитини.

4.     Емоційна незрілість

Емоційно незрілі шестирічки складно переживають обмеження рухової активності. А нові обов'язки, вимоги вчителя та школи вважають нудними. Зазвичай такі діти не витримують статичне навантаження протягом 30-40 хвилин за партою та порушують дисципліну, бо хочуть себе розважити. Переконайтеся, що дитина готова до навчання у школі не лише фізично,

а й психологічно. Щоб підготувати її до шкільного навантаження:

-         розширюйте зону відповідальності - дозволяйте дитині діяти самостійно; при цьому переконайте її у вашій підтримці й допомозі;

-         збільшуйте кількість хатніх обов'язків;

-         привчайте дитину ділити великі завдання на дрібніші.

5.     Новий колектив

Спілкування в новому колективі особливо складно дається тим дітям, у яких були обмежені контакти з однолітками. Іноді вони не знають, як привітатися, познайомитися, попросити про допомогу, подружитися чи поспілкуватися з однокласниками. Такі діти сором'язливі, замкнуті й нерішучі. Зазвичай вони не виявляють інтересу до колективних ігор і конфліктують з днокласниками.

Формуйте в дитини соціальні навички, зокрема:

-         створюйте ситуації, в яких дитина спілкуватиметься з однолітками - організовуйте її прогулянки з друзями, спільні походи тощо;

 

-         навчайте дитину ставити запитання, звертатися по допомогу до однолітків і дорослих тощо.

Поради для батьків майбутніх першокласників

 -       Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Робіть це м'яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».

-       Визначте загальні інтереси вашої сім'ї. Це може бути як спільний перегляд мульфільмів, так і розв'язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.

-       Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.

-       Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

-       Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини - лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

-       Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення – це запорука успішного навчання.

-       Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

-     Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого - основа взаєморозуміння.

-       Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов'язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».

-       Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою,  ласкою.

-       Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

-       Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.

 

-       Ваша повага до дитини - фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому. 

                   Як відповідати на запитання дітей про школу

Старші дошкільники зазвичай проявляють інтерес до школи і ставлять дорослим про це багато запитань. Шквал запитань може викликати страх перед невідомим: «Що мене чекає в школі?». Тож батьки мають знати, як відповідати, аби знизити в дітей тривожність.

Підготовка до першого класу завжди викликає хвилювання ї в дітей, і в дорослих. Найвідповідальніші батьки поспішають навчити майбутнього першокласника читати й рахувати, змушують виводити літери та обчислювати приклади. Утім, насправді всі ці старання мають бути справою другорядною. Передусім дитину слід підготувати до шкільного навчання психологічно. Адже це новий ї досі невідомий етап в її житті. Новий режим дня, колектив, правила, обов'язки - усе це навіть у віддаленій перспективі неабияк лякає багатьох дітей. Так виникають запитання, від яких дорослі нерідко губляться.

                Які запитання мають насторожити

Якщо дитина запитує, чи будуть її забирати зі школи, чи складно там навчатися, чи сваритимуть її за оцінки - це привід батькам замислитися. У таких запитаннях майбутнього школяра проявляється його страх залишитися на самоті, зазнати невдачі чи бути підданим критиці.

Також дорослих має стурбувати запитання дитини про те, хто навчатиметься з нею. Діти не ставлять таких запитань просто з цікавості. Зазвичай в такий спосіб вони повідомляють, що в них були або є конфлікти з колективом чи конкретною дитиною.

Нерідко найперше, що цікавить майбутніх першокласників, чи можна в школі гратися, чи буде в них час гратися вдома, як раніше. Такі запитання можуть свідчити про дві речі: або дитина боїться втратити право на гру - процес, який викликає найліпші емоції, розслабляє, або вона просто не готова до майбутніх навантажень. Тут, як кажуть, вона «ще не награлася». Тому батькам неодмінно варто зважити всі «за» і «проти» й вирішити, чи варто в поточному році віддавати дитину до школи.

                               Як не варто відповідати

На будь-яке, навіть найпростіше, дитяче запитання про школу варто реагувати адекватно - з увагою та повагою. Не слід відповідати жартом, висміювати дитину або те, що її турбує. Навіть якщо ви спочатку пожартуєте, а потім спростуєте свої слова, дитина почне сумніватися у вашій щирості й правдивості інформації, яку дізналася. Неодмінно похитне дитячу довіру й відповідь у стилі «Все буде чудово!», особливо якщо змальована ідеальна картинка не співпадає з реальністю. А дитина старшого дошкільного віку вже може ще проаналізувати.

Намагайтеся відповідати дитині не формально. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, обережно поясніть це дитині. При цьому спробуйте з'ясувати, чому її турбує те чи те питання, чи не потребує вона в чомусь допомоги.

У жодному разі не можна залякувати дитину, заперечувати її емоції. Так ви лише посилите проблему, що надалі, під час адаптації в школі, обов'язково про себе нагадає.

Отже, дитячі запитання - це своєрідні ключики, маячки, що допомагають виявити проблеми, страхи, які виникають в дитини на порозі шкільного навчання. І ліпше їх владнати, пропрацювати до того, як розпочнеться такий важливий етап в її житті.

Приклади дитячих запитань про школу:

1.    А ви забиратимете мене зі школи? (Імовірно дитина боїться залишатися на самоті. Розлука з батьками для неї-загроза безпеки. Запевніть дитину, що кожного дня  за будь-яких умов забиратимете зі школи.)

2.   А хто зі мною навчатиметься? (запитання сигналізує, що дитина стурбована, як налагоджуватиме взаємини в новому колективі, боїться що їй буде погано й складно. Поясніть дитині, що в класі буде вчитель, який допоможе всім познайомитись.)

3.  А буде дуже складно? (Дитина могла вирішити, що школа-це складно, могли її сварити, коли вона не могла із чимось споратися. Опишіть дитині один день із життя першокласника. Поясніть, що інколи навчатися буде простіше, інколи-складніше, але тобі допоможе вчитель і ми.)

4.   А мені вже не можна буде гратится? (Це показник того, що дитина турбується, чи матиме вона простір і час, щоб займатися тим, що приносить їй задоволення. Скажіть дитині, що гратися можна, що іграшки ніхто не забере, що улюблені заняття поза школою залишаться, якщо вона цього хоче.)

 

5.    Я навчатимусь так само як… (брат/сестра чи друг шкільного віку)? (Можливо Ви порівнюєте дитину з іншими дітьми, це може бути прихована конкуренція між дітьми в родині. Запевніть дитину, що в неї все буде інакше, дайте позитивний прогноз. Наголосіть, що Ви допоможете їй досягнути успіху.)

Які навички знадобляться дитині в школі.

Як підготувати дитину до школи?

Важливі аспекти готовності дитини до школи

Тест «Чи готова дитина до школи ?»

Правила зарахування  дитини до першого класу: що мають знати батьки.