Передмова

 

 

   Що далі людина проходить дорогою свого життя, то частіше пробуджується в неї бажання призупинитися на цьому шляху й  охопити поглядом пройдену відстань, озирнутись назад, намагаючись зрозуміти, навіщо  і  як усе  це  проминуло.

         І, озирнувшись на більш, ніж сорокалітню історію нашого дитячого садка, ми запитуємо себе, що стало значущим, залишило свій слід у вихованні поколінь, які пройшли через перебування у стінах нашого дитсадка?

         Звичайно, змінити вже нічого не можна, та розповісти про це потрібно. Вивчаючи нашу історію, ми, безумовно, відкрили не тільки нове, але і вже відоме, а найголовніше, зрозуміли, що в історії вирішальне значення  має  людська  діяльність, спрямована на творчість.

         Будь-яка  історія  відстежує щодня і щогодини найменші зміни, відкидаючи негативне і зберігаючи добре, працюючи над вдосконаленням; що було новим сьогодні, те назавтра стає застарілим, що було краще, надалі тьмяніє перед найпрекраснішим.

         Ми задумали розповісти вам про все, що залишилось у нас позаду, плекаючи надію на те, що це може стати кому-небудь уроком, а ми залишимо по собі добрий слід.

         А центром нашої оповіді  є дитячий садок і люди, що зіграли найважливішу роль в його становленні.

З чого ми починали

В  той  день  за  вікнами  була  зима,

Завірюха  всюди  вила,

Та  в  дитсадочок  малеча  йшла 

Весела,  радісна,  щаслива.

У самому центрі Жовтневого району міста Запоріжжя, серед великої кількості старих, посірілих будинків був розташований невеличкий дитячий садок № 8.

         Очолювала його молода й енергійна завідувачка Глянцева Валентина Іванівна. В дитячому садку працювало 5  груп для дітей віком від 1 до 7 років.

         Дітей в групах було дуже багато та умови для них були задовільними. Але головною гордістю дитсадка були його співробітники, які віддавали без залишку всю свою любов і турботу дітям та їх батькам. І незмінною для них залишалась любов до своєї справи: виховання підростаючого покоління, виконання поставлених завдань з навчання, виховання та розвитку  дошкільників, зміцнення та збереження їхнього здоров’я.

         Ось як згадують про дитячий садок працівники того періоду:

  “Дитячий садок був зеленим оазисом. В літню пору вихованці більшість часу перебували на подвір’ї. В павільйонах були встановлені шафи для одягу, столи для прийому їжі. В хорошу сонячну погоду діти на розкладних ліжках спали на подвір’ї. “

(завгосп Широкова Раїса Микитівна - мама виховательки, нині працюючої Євсєєвої О.В.)

 

 

         Велика кількість різноманітних іграшок, які були  в групах, дозволяла дошкільникам задовольняти свої ігрові потреби. Найбільше вражень діти отримували від ігор з водою. Після прийняття сонячних ванн, вони обливались із шланги теплою водою.

Співробітники дитячого садка під керівництвом Глянцевої В.І. докладали максимум зусиль для створення оптимальних умов для дітей: оснащувалися ігровим обладнанням дитячі ігрові майданчики, групи поповнювалися іграшками, спортивним інвентарем, книгами, посібниками для занять.

         В шістдесяті роки двадцятого століття бурхливо розвивається промисловість міста, йде забудова центральної частини Жовтневого району новими багатоповерхівками, підвищується народжуваність. Виникає збільшення попиту на місця у дитсадках, у яких чисельність дітей і без того велика. Тож рішенням сесії Запорізького міського виконавчого комітету починається будівництво нового дошкільного закладу. Це був найбільший дитячий садок – 12 вікових груп – у Жовтневому районі.

         До кінця 1966 року споруду дитячого садка  збудовано по проспекту  Леніна 112-а. Йому присвоєно номер 66 і символічно названо “Зміна”. В ньому виховуватиметься  молода і щаслива зміна своїм батькам, нове покоління будівників комунізму.

         Однак до відкриття нового дитячого садка було дуже далеко. Його необхідно було прибрати, вимити, облаштувати. І тоді Валентина Іванівна і всі співробітники дитсадка № 8 у вільний від роботи час приходять до споруди і допомагають будівельникам. Але і цього було недостатньо. Потрібна допомога.

  “Комсомольська організація Жовтневого району звертається до усіх комсомольців – дошкільників, що працюють в дошкільних закладах району, допомогти у підготовці до відкриття нового дитсадка. Байдужих не було. Всі комсомольці району прийшли на допомогу колективу дитсадка № 8. Було складено графік робіт, і справа закипіла.”

(пригадує Горобець Валентина Іванівна - інспектор з дошкільного виховання на той час )

 

         В лютому 1967 року вперше відчинилися двері нового дитячого садка № 66. Двісті вісімдесят малюків увійшли у світлі, впорядковані і теплі його приміщення. Розпочато  роботу 4 груп раннього віку і 8 груп дошкільного.

Увесь колектив дитячого садка № 8 під керівництвом Глянцевої Валентини Іванівни  переходить працювати в новий дитячий садок. Слід зазначити, що кухар Бірін Г.Я., кухонний робітник Калашник М.Й., завгосп Широкова Р.М. ще на протязі декількох десятків років залишатимуться працювати у рідному дошкільному закладі.

         Загалом, з 21 педагогів (8 осіб мають вищу освіту, 9 – середню спеціальну, 3 особи – середню не педагогічну, 1 особа – без освіти); 8 медичних сестер, 45 осіб технічного персоналу намагаються створити особливі умови для маленьких вихованців.

 Ліна Костенко стверджувала:

“Лиш храм збудуй,

 А люди в нього прийдуть!

Тож починаймо будувати

 підвалини храму в дитячих душах”.

Ось так почав у новій споруді своє життя колектив однодумців.

         Прикметою того часу була ідеологічна спрямованість виховання підростаючого покоління. В дітях виховували повагу до старших, любов до батьківщини і партії, патріотизм.

         Старші вихователі дитячого садка Червенко Галина Петрівна ( 1967 – 1974 р.р.), Полянська Елла Зиновіївна ( 1974 – 1977 р.р. ) та Хорошайло Світлана Семенівна ( 1977 – 1985 р.р. ) підвищували, вдосконалювали професійний та ідейний рівень педагогів дошкільного закладу у ході проведення педрад, семінарів, відкритих переглядів різноманітних заходів, проведенням політінформацій.

         Молодий і творчий колектив ясла – садку активно бере участь у різноманітних районних заходах. В 1971 році колектив було нагороджено похвальною грамотою Жовтневого райвиконкому за благоустрій майданчиків.

         В другій половині сімдесятих років контингент вихованців складав 484 дитини. Склад дітей у групах за списком – 35 – 40 осіб.

Росте і професійний рівень педагогів ( 10 осіб – вища освіта, 10 – середня спеціальна, 1 – середня не педагогічна). Педагоги дитсадка працюють у тісній співпраці з колективом середньої школи № 44. На базі ясел - садку працює школа передового досвіду для вихователів груп старшого дошкільного віку.

         Відкрито одну групу для дітей раннього віку з цілодобовим перебуванням. Підшефне підприємство “Запоріжелектротранс” та “Радіоприлад” надають вагому допомогу в благоустрої груп і території, у поповненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.

         Перший колектив закладу доклав  величезних  зусиль у становлення ясел – садочку № 66  “Зміна”. Завдяки їх ініціативності, творчому ставленню до своєї справи,  виховання підростаючого покоління, вони заклали надійний фундамент для наступних поколінь педагогів.

гій половині сімдесятих років контингент вихованців складав 484 дитини. Склад дітей у групах за списком – 35 – 40 осіб.

Дитячий садок росте

 

Дитсадочок  для  малечі

Як  рідненький  дім.

Хлопчикам й дівчаткам

Добре  жити  в  нім.

 

         Починаючи з серпня 1982 року дошкільний  заклад №  66 очолює Мельник Ганна Юхимівна.

   “Ознайомившись зі станом матеріально-технічної бази ясел-садка, я дійшла до висновку, що необхідно провести  ремонт, оскільки база застаріла”.

( згадує Мельник Г.Ю.)

 

         Допоміг їй у цьому завідувач Жовтневим райво Васильчук М.В.: “Запоріжгромадпроект” складає розрахунок і план проведення капітального ремонту дошкільного закладу. В період капітального ремонту було повністю реконструйовано павільйони ( знесені дерев’яні і встановлені залізно-цегляні ), відремонтовано басейн для літнього оздоровлення дітей, повністю замінено озеленення території, впорядковано спортивний майданчик, замінено сантехніку, систему каналізації і водопостачання, проведено ремонт усіх приміщень споруди. Ремонт  проведено за участю управління капітального будівництва міськвиконкому.

         Підшефне підприємство “Радіоприлад” надало допомогу у ремонті м’якої покрівлі споруди. Особливої подяки заслуговувала адміністрація підшефного підприємства “Запоріжелектротранс” (генеральний директор Очкаленко Анатолій Іванович  і  голова  профспілкового  комітету Костюков Павло Якович). 

- “Завдяки їхнім небайдужим серцям і піклуванню про дітей придбані нові меблі для всього дитячого садку, закуплені  новорічні костюми для вихованців”.

( із спогадів Мельник Г.Ю., завідуючої)

 

У 1985 році старшим вихователем у дошкільний заклад призначено Онищенко Галину Іванівну. В колектив щорічно приходить численна кількість молодих спеціалістів, і вона, спираючись на досвід і підтримку досвідчених педагогів, вводить їх в такий важкий, але цікавий і багатогранний світ дошкільної педагогіки.

Дошкільний заклад №  66 продовжує залишатись базовим у проведенні методичних об’єднань для вихователів груп старшого дошкільного віку.

В результаті багаторічної педагогічної діяльності вихователями під керівництвом адміністрації узагальнено такі досвіди роботи:

-         Зубенко Валентина Григорівна “Теорія  і практика Марії Монтессорі в групі раннього віку”;

-         Немченко Катерина Михайлівна “ Виховання працелюбності у старших дошкільників шляхом працювання у куточку природи”; “Виховання патріотизму у старших дітей шляхом проведення екскурсій”;

-         Мохир Валентина Олександрівна “Виховання дошкільників через сюжетно-рольові ігри”;

-         Ляднова  Надія Олексіївна “ Декоративне  малювання на  тканині”.

Під патронатом  районного  відділу  освіти щорічно серед дошкільних закладів району проводяться спартакіади. Вихованці дитячого садка стабільно займають призові місця.

У 90-ті роки в практику роботи усіх дошкільних закладів входить відродження народних традицій та вивчення української мови. Музичний керівник Пономаренко Елла Георгіївна на високому професійному рівні   проводить з вихованцями ранки, народні свята і вечори розваг, ознайомлюючи їх зі звичаями, традиціями та обрядами українського народу ( “Ми веселі козачата”, “Стрітення”,  “Вечорниці”,  “Різдво”,  “Український віночок”).

Усі педагоги дитячого садка намагались працювати так, щоб дошкільний заклад об’єднував батьків і дітей, давав їм змогу для повноцінного спілкування  і тонкої взаємодії. З цією метою проводились різноманітні заходи, як от: “Поле чудес”,  “Мама, тато, я – спортивна сім’я”.

Колектив дошкільного закладу приділяв  величезну увагу підростаючому поколінню, створенню умов для успішного виховання і навчання дітей, що забезпечувалося доцільною організацією навчально-виховної роботи.

Ветерани –наша гордість

 

З перших днів відкриття дитячого садка сюди прийшли працювати вдумливі, закохані в свою справу люди.

         Це вони обережно приймали із батьківських рук дитину, щоб провести її першими стежинами життя, щоб відкрити перед її допитливими очима красу навколишнього світу, щоб посіяти в її серці зерна добра і справедливості.

Їх імена залишаються в пам’яті поколінь.

         Завідуючі Глянцева Валентина Іванівна (1967 – 1982 р.р.)  та  Мельник  Ганна Юхимівна (1982 –1997р.р.) дбали про укріплення і поповнення  матеріально-технічної бази дошкільного закладу, про затишок  та  здоров’я  його  вихованців.

         Старший вихователь Онищенко Галина Іванівна (1985 – 1998р.р.) турбувалася про набуття знань  і вмінь педагогами та передачу цих знань дітям.

         Педагоги дошкільного закладу № 66 : Лісова Антоніна Павлівна (1967 - 2006), Немченко  Катерина Михайлівна (1968 - 2000), Пономаренко Елла Георгіївна (1980 - 2000) розповідали дітям про “цікавинки” природи, знайомили з речами та предметами оточуючого світу, з історією України та рідного краю, передавали особисті враження від зустрічі з досвідченими людьми, особистий досвід.

         Працівники харчоблоку: Бірін Галина Яківна (1967 - 2005)  та Калашнікова Марія Йосиповна (1967 - 1997) дбали про смачну та корисну їжу для вихованців.

         Машиніст по пранню білизни Цинкуш Ніна Романівна (1967 - 1998) турбувалась про чистоту білизни (мати нині працюючого педагога Захарченко О.)

         Денисенко Людмила Іванівна (1972 - 2007)   та  Брожко  Поліна Федорівна ( 1967 - 1998)  своїми руками створювали в групі чистоту, затишок, допомагали вихователям піклуватись про малюків.

І досі поспішають на роботу, лагідно і з величезною любов’ю зустрічають малюків, дарують їм радість спілкування, говорять про просте і складне, грають і сумують разом з ними вихователі: Самоха Тетяна Петрівна (з 1986 року), Євсєєва Олена Володимирівна (з 1986 року), Захарченко Олена Михайлівна (з 1987 року), Євтухович Лариса Кимівна (з 1986 року).

         Старша медична сестра Менделевич Тетяна Іванівна 43 роки турбується про здоров’я вихованців дошкільного закладу.

         Особливе турботливе відчуття викликає праця Титаренко Світлани Анатоліївни ( помічник вихователя, 25 років),  Грановської Тетяни Вікторівни ( в минулому завгосп, 25 років, зараз сторож), Пахомової Надії Василівни (завгосп, 28 років), Ляшенко Ольги Іванівни ( кухар, 25 років), які продовжують свою професійну діяльність та присвятили їй своє життя.

        

І всі наші ветерани говорять: “Я долю вибрала сама!”

 

На хвилях сучасності

         З 1997 року дошкільний навчальний заклад № 66 “Зміна” очолює завідувач Черненко Олена Іванівна, методичний супровід з 2000 року здійснює Подольська Тетяна Володимирівна.

         В дошкільному закладі працює 11 груп: 2 групи для  малят раннього віку, 9 груп для дітей дошкільного віку. Всього дитячий садок відвідує 242 вихованця.

         Благополучне перебування дитини в дошкільному закладі, розвиток її особистості, якісну підготовку дошкільників до навчання в школі, допомога дитині стати щасливою, впевненою в собі, сильною, наполегливою і разом з тим доброю, чутливою забезпечує достатньо кваліфікований педагогічний колектив у складі 16 вихователів та 5 фахівців. В закладі працюють фахівці з музичного виховання, фізичної підготовки, вихователь українського мовлення, вчитель зображувальної діяльності. Слід зазначити, що визначається динаміка змін у якісному складі педпрацівників : 3 спеціалісти мають вищу категорію ( Ткач Н.О., Черненко О.І., Подольська Т.В.); 2 вихователя – спеціалісти 1 категорії (Химич Л.В., Шаруда В.В.); 1 педагог має звання “Вихователь-методист” (Захарченко О.М.); 1 педагог має звання «Старший вихователь» та 1 педагог – звання «Старший вчитель»; 9 педагогів мають стаж роботи вище за 20 років; 3 вихователя  навчаються в вищому навчальному закладі ( Канцедал Н.В., Євсєєва О.В., Приходько О.С.).

         На сучасному етапі колектив педагогів складається з  творчих особистостей : Захарченко О.М., Алексєєнкова О.І., Канцедал Н.В., Євтухович Л.К., Шаруда В.В., Химич Л.В., Іщук К.А.

         Взаємодія педагогів з дітьми базується на принципах гуманізації способів спілкування з дитиною; використання нових форм роботи (індивідуальних та групових), спрямованих на реалізацію індивідуального та диференційованого підходу; психологічним супроводом освітньо-виховної та просвітньої роботи. В процесі навчально-виховної діяльності дорослі реалізують у спілкуванні з дошкільниками позицію рівноправного партнера, поважають інтереси дітей.

Щоденне навчання, виховання та розвиток малят супроводжується ігровими  і мотиваційними прийомами: на заняттях, в повсякденному житті, індивідуальних заняттях, вечорах-розвагах, тематичних декадах та святах.

         Окрім традиційних дитячих свят,  дошкільнята приймають участь у тематичних заняттях (“Я веселий добрий сміх, мене вистачить на всіх”,  “Всі рослини і тварини вкрай потрібні для людини”,  “Великдень” ); для дітей середнього дошкільного віку працює Клуб “Віконечко у природу”; для старших дітей – гурток “Школа шляхетності”, «Вмілі ручки».

         Педагоги разом з вихованцями дошкільного закладу приймають активну участь в організаційно-масових заходах району, міста:

Спостереження та аналіз вивчення стилю роботи педагогів, дав можливість систематизувати поглиблену роботу педагогів дошкільного закладу, яка відображена в досвідах роботи:

-         Химич Л.В. “Синоніми, антоніми, омоніми та багатозначні слова в лексичній роботі з дошкільниками”;

-         Черненко О.І., Подольська Т.В., Дедюк Л.М. “Забезпечення розвитку взаємодії ДНЗ № 66 “Зміна”  та  ЗОШ  №  44  як необхідна  умова  безперервної  освіти”;

-         Алексєєнкова О.І. “Розвиток конструктивних навичок у дітей на заняттях з художньої праці шляхом використання техніки орігамі “

-         Захарченко О.М. “Ознайомлення дошкільників з явищами неживої природи шляхом дослідницько-пошукової діяльності”.

Досвідчені педагоги постійні учасники педагогічних рад, беруть участь у впровадженні передових педагогічних технологій, роботі динамічних груп, відкритих переглядів для слухачів методичних об’єднань, активні учасники методичних заходів району. 

Ми відзначаємося участю у проведенні районних конкурсів, виставках.

Залучення батьків до освітнього процесу викликає необхідність постійного та відвертого спілкування, обміну інформацією між педагогами та батьками. Цікавими знахідками стали “Школа для молодих батьків”,  “Круглий стіл”, Клуб для батьків майбутніх першокласників», конференція , інформаційні стенди, з яких батьки отримують інформацію всіх спеціалістів щодо сучасних підходів до виховання та навчання дітей.

         Ми поважаємо та продовжуємо традиції педагогічних кадрів минулих поколінь нашого дошкільного закладу та намагаємось їм відповідати.

  “Я не могла собі навіть уявити, як зможу віддати дитину незнайомим людям, якщо до цього не розлучалася з донькою ні на мить, - згадує Кікош Тетяна Анатоліївна (вчитель школи № 15) – мати дівчинки Катрусі, випускниці дошкільного закладу 2006 року. – Нас зустріли професіонали, які допомогли моїй дівчинці легко адаптуватись у новому оточенні. Усі заняття і відкриті заходи проводились на досить високому професійному рівні. Свята, які ми передивлялись, не залишали байдужими ні дітей, ні батьків. Катруся швидко звикла до дітей і вихователів. Їй дуже подобались заняття, особливо малювання ( Ткач Н.О.), українського мовлення ( Химич Л.В.). Як пригадує донька, всі дорослі на протязі трьох років оточували дошкільників турботою та увагою, дарували свою любов та ласку ( особливо вихователі Самоха Т.П., Шаруда В.В..). Ми із татом вважаємо, що в дитячому садку № 66 під керівництвом завідуючої Черненко О.І. та методиста Подольської Т.В. працює команда однодумців, яка навчила наших дітей бути досвідченими, щирими, допитливими. Мені, як мамі і як педагогу, весь час було цікаво спостерігати за роботою колег – педагогів. Зараз моя донька навчається у 2 класі, вона із задоволенням перегортає сторінки фотоальбому, пригадує цікаві розваги, заняття, ігри і,  коли випадає вільний час, з радістю відвідує дитячий садок”.

Для себе ми відкрили нову сутність назви нашого садочку – “Зміна” і зрозуміли, якою хочемо бачити нашу сучасну зміну: освіченою, заможною, вільною у незалежній могутній країні – Україні.

Післямова

                   

Для вихователів, повір,

Нема дітей чужих -

Вкладають часточку душі

У  кожного із  них.

Всю  силу, мудрість  і  любов

Малятам  віддали,

Щоб  легко  у  житті  вони

Щасливу  путь  знайшли.

         Змінюється колектив дитячого садка та залишається його сутність.

         Дитячий садок… Він радо зустрічає своїх вихованців: ще зовсім маленьких хлопчаків й дівчаток, які несміливо складають літери в слова, і тих, хто зустрів світанок після випускного шкільного балу, і вже зовсім дорослих людей, які покинули його стіни давно.

 

         Бо немає більшої радості, як радість дитинства! Дзвінкою піснею входить воно в серце людини, кришталевою чистотою світить  ця радість крізь  довгі  роки, яскраво полум’яніє все життя. Можна не пригадати якоїсь події, що сталась недавно, але ніхто і ніколи не забуває свого дитинства. Воно, як тихий рожевий ранок перед сонячним днем завжди стоїть перед очима, завжди живе у пам’яті.